Вторая книга Паралипоменон

Глава 5

1 Когда все работы по возведению Храма ГОСПОДНЕГО, предпринятые царем Соломоном, были завершены, царь принес то, что было посвящено Богу отцом его Давидом: золото, серебро и прочую утварь — и положил всё в сокровищницу Храма Божьего.

2 Соломон созвал в Иерусалим старейшин Израилевых, всех глав племен и вождей родов израильских, чтобы перенести ковчег Завета ГОСПОДНЯ из Города Давидова, то есть с Сиона.

3 Все израильтяне собрались перед царем на праздник в седьмом месяце.

4 Когда все старейшины Израилевы были в сборе, левиты подняли ковчег.

5 Они понесли ковчег и Шатер Откровения и всю священную утварь, что была в Святилище, — всё это несли левиты-священники.

6 В это время царь Соломон и вся община Израиля, собравшаяся к царю пред ковчегом, принесли в жертву столько овец и быков, что не счесть и не перечислить.

7 Священники внесли ковчег Завета ГОСПОДНЯ во внутреннее святилище Храма, в Святая святых, под сень крыльев херувимов.

8 Херувимы распростирали свои крылья над тем местом, где стоял ковчег, и накрывали ковчег и его шесты сверху.

9 Шесты выступали за ковчег настолько, что их концы были видны стоящим впереди во внутреннем святилище, но снаружи они не были видны. Так оно и поныне.

10 Внутри ковчега не было ничего, кроме двух скрижалей, которые Моисей положил туда на горе Хорив, когда ГОСПОДЬ заключил с израильтянами Свой Союз, Завет, после исхода их из Египта.

11 Когда священники выходили из Святилища (а все собравшиеся туда священники, вне зависимости от череды их служения, прежде совершили обряд освящения),

12 в это время все левиты-певцы: Асаф, Хеман и Едутун, их сыновья и собратья, облаченные в одежды из тонкого льна, — стоя к востоку от жертвенника, пели и играли на арфах, лирах и кимвалах, и с ними сто двадцать священников трубили в трубы.

13 Звуки их труб и голоса поющих сливались в одну стройную песнь хвалы и прославления ГОСПОДА. И когда под звуки труб, кимвалов и других музыкальных инструментов все запели хвалу ГОСПОДУ: «Он благ! Ибо вечна любовь Его неизменная!» — весь Храм ГОСПОДЕНЬ объяло облако.

14 И не могли больше священники стоять и совершать служение пред облаком Славы Божьей, потому что Слава ГОСПОДНЯ наполнила Храм Божий.

2-а хронiки

Розділ 5

1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.

2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.

3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.

4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.

5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.

6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!

7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.

8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.

9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.

10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.

11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —

12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,

13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!

14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!

Вторая книга Паралипоменон

Глава 5

2-а хронiки

Розділ 5

1 Когда все работы по возведению Храма ГОСПОДНЕГО, предпринятые царем Соломоном, были завершены, царь принес то, что было посвящено Богу отцом его Давидом: золото, серебро и прочую утварь — и положил всё в сокровищницу Храма Божьего.

1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.

2 Соломон созвал в Иерусалим старейшин Израилевых, всех глав племен и вождей родов израильских, чтобы перенести ковчег Завета ГОСПОДНЯ из Города Давидова, то есть с Сиона.

2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.

3 Все израильтяне собрались перед царем на праздник в седьмом месяце.

3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.

4 Когда все старейшины Израилевы были в сборе, левиты подняли ковчег.

4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.

5 Они понесли ковчег и Шатер Откровения и всю священную утварь, что была в Святилище, — всё это несли левиты-священники.

5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.

6 В это время царь Соломон и вся община Израиля, собравшаяся к царю пред ковчегом, принесли в жертву столько овец и быков, что не счесть и не перечислить.

6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!

7 Священники внесли ковчег Завета ГОСПОДНЯ во внутреннее святилище Храма, в Святая святых, под сень крыльев херувимов.

7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.

8 Херувимы распростирали свои крылья над тем местом, где стоял ковчег, и накрывали ковчег и его шесты сверху.

8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.

9 Шесты выступали за ковчег настолько, что их концы были видны стоящим впереди во внутреннем святилище, но снаружи они не были видны. Так оно и поныне.

9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.

10 Внутри ковчега не было ничего, кроме двух скрижалей, которые Моисей положил туда на горе Хорив, когда ГОСПОДЬ заключил с израильтянами Свой Союз, Завет, после исхода их из Египта.

10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.

11 Когда священники выходили из Святилища (а все собравшиеся туда священники, вне зависимости от череды их служения, прежде совершили обряд освящения),

11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —

12 в это время все левиты-певцы: Асаф, Хеман и Едутун, их сыновья и собратья, облаченные в одежды из тонкого льна, — стоя к востоку от жертвенника, пели и играли на арфах, лирах и кимвалах, и с ними сто двадцать священников трубили в трубы.

12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,

13 Звуки их труб и голоса поющих сливались в одну стройную песнь хвалы и прославления ГОСПОДА. И когда под звуки труб, кимвалов и других музыкальных инструментов все запели хвалу ГОСПОДУ: «Он благ! Ибо вечна любовь Его неизменная!» — весь Храм ГОСПОДЕНЬ объяло облако.

13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!

14 И не могли больше священники стоять и совершать служение пред облаком Славы Божьей, потому что Слава ГОСПОДНЯ наполнила Храм Божий.

14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!